Розмір шрифту
Колір сайту
×

Історична довідка селища Хорошеве

Селище Хорошеве

Серед найкрасивіших та історично багатих населених пунктів Слобожанщини особливе місце, безумовно, займає Хорошеве – невеличке селище міського типу в Харківському районі. Це тиха синьоока річка Уди, віковий реліктовий ліс, зелені луки, мальовничі яри і ставки, що потонули в квітучих садках.

          Історія Хорошева цікава та різноманітна. На території селища знаходиться давнє скіфське городище, знахідки якого датуються IV – III ст. до н.е. Наступний етап існування городища пов’язаний с заселенням цієї території слов’янами у VII – Х ст. Селище оповите легендами, історіями та переказами. Одна з легенд говорить, що на «Гуляй-горі» була колись церква, яка провалилася під землю разом з прихожанами і служителями. Трапилося це прямо під час служби, після чого ще довгий час можна було чути церковний дзвін.

Історія Хорошівського Вознесенського дівочого монастиря.

Опис Хорошівського городища можна зустріти в багатьох літературних джерелах. Результатом останніх розкопок під керівництвом Б. Шрамка в 1983 році, були знахідки, які датуються ІІІ ст.. до н.е., скіфським періодом (Железного века – ІV – III в до н.э.)

Отже, навіть невеликі розкопки підтвердили, що Хорошівське городище відноситься до цінних ранньослов’янських та давньоруських пам’ятників. На жаль, городище майже повністю зруйноване.

Хорошівський Вознесенський дівочий монастир побудовано, приблизно 1656-1660 рр. За довгий час свого існування монастир переніс багато нападів, пограбувань, розбоїв, особливо  від татар.

До цих пір ходять легенди про побудовані підземні ходи та виходи із монастиря за огорожу із залізними дверима, збудованими на випадок облоги монастирської гори розбійниками.

Хорошівське городище привертає увагу своїми великими розмірами і цілим рядом легенд, які збереглися в народі про ті скарби, які наче там заховані. Розповідають, що в Хорошівському городищі існує декілька старанно схованих підземель. В одному із них складені золоті гроші, в іншому – срібні, в третьому – посуд, в четвертому – зброя, в п’ятому – порох, а у шостому, який називають  «Гуляй-гора», – похідна козацька церква з усіма її приладдями.

У серпні 1921року монастир був закритий у зв’язку з декретом про ліквідацію монастирів. Послушниці з черницями були виселені. Згодом на цьому місці був відкритий санаторій для інвалідів громадянської війни. Після Великої вітчизняної війни територію монастиря перетворили на Геріатричний пансіонат, який в народі називають «городок».

ЕЛЕКТРОННЕ ЗВЕРНЕННЯ

Безлюдівському селищному голові
62489, смт. Безлюдіка, вул.Зміївська, 48
Тел. 749-67-07
Е-mail: bezludivka@khbsr.gov.ua