1. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки:

–        Керівник підприємства повинен визначити обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

–        На об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей. Для об’єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

–        У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

2. Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів:

–        На проходах, які використовуються для евакуації людей, біля входів і виходів з будинків забороняється влаштовувати виступи, перешкоди, які заважають руху людей. Також забороняється зниження їх розрахункової ширини, збільшення ухилів, установлення на них тимчасових споруд.

–        Керівник об’єкта та/або підприємства своїм розпорядчим документом визначає спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів. Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється.

–        Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів.

–        У місцях проходок трубопроводів через протипожежні перешкоди трубопроводи та їхню ізоляцію слід виконувати з негорючих матеріалів.

–        У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті).

–        При кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, що не мають на вікнах глухих ґрат.

–        Забороняється зберігати у приміщеннях ЛЗР та ГР.

–        Кількість відвідувачів не повинна перевищувати проектної або визначеної розрахунком, ураховуючи пропускну спроможність шляхів евакуації.

–        У разі відсутності даних для розрахунку площі, що припадає на одну особу, місткість залу приймається з розрахунку не менше 1 м”2 на одну особу.

–        У разі розміщення технологічного та іншого обладнання у приміщеннях повинні бути забезпечені евакуаційні проходи до сходових кліток та інших шляхів евакуації.

–        У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) не більше 50 осіб.

–        Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень).

–        За наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть зачинятися лише на внутрішні запори, які відчиняються зсередини без ключа.

–        Світлові покажчики «Вихід» необхідно постійно утримувати справними. У приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей.

–        На випадок відключення електроенергії обслуговуючий персонал будинків де у вечірній та нічний час можливе перебування людей, повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів визначається адміністрацією, виходячи з особливостей об’єкта, наявності чергового персоналу, кількості людей у будинку (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об’єкті у вечірній або нічний час).

3. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання:

–        З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. -Улаштування та експлуатація тимчасових електромереж забороняються. Винятком можуть бути електропроводки в місцях проведення будівельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

–        Електричне обладнання, машини, апарати, прилади, електрощити зі ступенем захисту оболонок менше ІР 44 повинні розміщуватися на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2.

 –       Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (конструкціями та конструктивними елементами будинків) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, повинна бути не менше 0,5 метрів для 100 Вт, 0,8 метрів для 300 Вт, 1,0 метра для 500 Вт. Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості ГЗ, Г4, – не менше 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 – не менше 0,1 м. У разі неможливості дотримання вказаних відстаней до зазначених матеріалів та предметів (конструкцій та конструктивних елементів будинків) вони повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

– Відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів повинна бути не менше 1 метра.

–        У разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.

–        У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.

–        Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати повинні встановлюватися на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра.

– Забороняється:

–        проходження повітряних ліній електропередач та зовнішніх електропроводок над горючими покрівлями, навісами, складами пально-мастильних матеріалів, дров та інших горючих матеріалів;

–        експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією;

–        застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних (пересувних) електропроводок;

–        застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання;

–        користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами;

–        підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

–        використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;

–        складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;

–        використання побутових електронагрівальних приладів з порушенням встановлених їх виробником правил експлуатації та в місцях (приміщеннях), де їх застосування заборонено;

–        прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток.

–        Перед початком опалювального сезону теплогенераторні й калориферні установки, печі та інші опалювальні прилади мають бути перевірені й відремонтовані. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації. Результати перевірок фіксуються у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка здійснювала перевірку, та її підпису.

–        За устаткуванням має бути організовано постійний та періодичний контроль (діагностування) його технічного стану.

–        Топлення печей повинно проводитися призначеними особами, які пройшли протипожежний інструктаж.

–        Режим, час та тривалість топлення печей встановлюються розпорядженням керівника підприємства з урахуванням місцевих умов.

–        Топлення печей у будинках та спорудах, повинно припинятися не менше ніж за дві години до закінчення роботи, а в лікарнях та на інших об’єктах з цілодобовим перебуванням людей – за дві години до сну.

–        Очищення димоходів та печей від сажі потрібно проводити перед початком, а також протягом усього опалювального сезону, а саме:

–        опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі – не рідше одного разу на три місяці;

–        печей безперервної дії – не рідше одного разу на два місяці;

–        На підприємствах результати очищення димоходів та печей повинні фіксуватися у відповідному журналі.

–        Печі та інші опалювальні прилади повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій.

–        Підлога з горючих матеріалів повинна захищатися під топковими дверцятами (топковим отвором) металевим листом розміром 0,7×0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі.

–        Відстань від печей до товарів, стелажів, шаф та іншого обладнання повинна бути не менше 0,7 м, а від топкових отворів – не менше 1,25 м.

–        Димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів повинні бути обладнані іскрогасниками.

–        Попіл і шлак, які вигрібають з топки, необхідно заливати водою та виносити в місця, спеціально для цього відведені.

–        Улаштування тимчасових печей у приміщеннях забороняється.

–        у разі необхідності дозволяється установка тимчасових металевих печей у приміщеннях гуртожитків, адміністративних, громадських та допоміжних будинках підприємств, за умови виконання інструкцій підприємств – виробників цих приладів, а також:

–        підлогу з горючих матеріалів під печами необхідно ізолювати одним рядом цеглин, покладених плиском на глиняному розчині, або негорючим теплоізолювальним матеріалом завтовшки не менше 0,12 м з обшивкою зверху покрівельною сталлю;

–        печі треба встановлювати на відстані не менше 1 м від конструкцій з матеріалів груп горючості ГЗ, Г4 та не менше 0,7 м – від конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2;

–        металеві димові труби, що прокладаються під стелею або паралельно до стін та перегородок з матеріалів груп горючості ГЗ, Г4, повинні бути від них на відстані не менше ніж 0,7 м – без ізоляції на трубі; не менше ніж 0,25 м – з ізоляцією, яка не допускає підвищення температури на її зовнішній поверхні понад 90 °С;

–        металеві димові труби допускається прокладати через перекриття з горючих матеріалів за умови влаштування перегородки з негорючих матеріалів розміром не менше 0,51 м. У разі виведення металевої димової труби через вікно (коли відсутнє риштування) в нього треба вставляти лист покрівельного заліза, який замінює переділку, розміром не менше трьох діаметрів димової труби. Кінець труби слід виводити за стіну будинку не менше ніж на 0,7 м та закінчувати спрямованим угору патрубком заввишки не менше 0,5 м. Патрубок, який виводиться з вікна верхнього поверху, повинен підніматися вище карниза на 1 м На патрубку треба встановлювати пристрої для відведення атмосферних опадів.

–        Під час експлуатації пічного опалення не допускається: -залишати печі, які топляться, без догляду або доручати нагляд за ним малолітнім дітям;

–        користуватися печами, які мають тріщини;

–        розміщати паливо й інші горючі речовини і матеріали безпосередньо перед топковим отвором;

–        зберігати незагашені вуглини та попіл у металевому посуді, встановленому на дерев’яній підлозі або горючій підставці;

–        сушити (складати, підвішувати) на печах одяг, дрова, інші горючі предмети та матеріали;

–        застосовувати для розпалювання печей ЛЗР та ГР; топити вугіллям, коксом і газом печі, не пристосовані для цієї мети;

–        використовувати для топлення дрова, довжина яких перевищує розміри топливника; здійснювати топлення печей з відкритими дверцятами топливника;

–        використовувати вентиляційні та газові канали як димоходи;

–        прокладати димоходи (борови) опалювальних печей поверхнею горючих основ; -здійснювати топлення печей під час проведення у приміщеннях масових заходів;

–        використовувати для димових труб асбестоцементні й металеві труби, влаштовувати глиноплетені та дерев’яні димоходи.

4. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту:

–        Споруди, приміщення, технологічні установки повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку. Ця вимога стосується також будівель, споруд та приміщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежогасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран- комплектами.

– До початку експлуатації об’єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Правилами експлуатації та типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677.